(why) I won’t shut up about mental health

Мене деякі люди питають нащо я оце пишу такі страхіття, щоб всі знали і бачили. Навіть чат джіпіті висловлював був побоювання.

Поясню тут зразу для всіх, бо раптом хтось ще не розуміє і боїться спитати)

Пишу бо хочу) Перш за все. Це мій спейс і я власне тут, як і ви в своїх спейсах, що хочу, те і пишу. Звісно багато хто вважає, що має бути якась цензура. І багато хто її застосовує. Особливо зараз. В складні часи. Звісно, спейс мій публічний, в мене акаунт відкритий для всіх і тут в мене багато колег, однокласників, з якими я не бачилася 20 років, випадкових знайомих, а не лише близькі люди, «моє коло». Але:

1. хто мене знає особисто, хто хоч трішки зі мною спілкувався, знає, що я взагалі особливо не цензурю. Завжди така була і не планую мінятися
2. я принципово не бачу потреби приховувати складнощі з ментальним здоров’ям
3. якщо хтось не хоче бачити це у себе в стрічці – тут же не примусова підписка) і, чесно, я не дуже засмучуся, нижче буде зрозуміло чому

Питання психічного здоров’я надзвичайно важливі. Психічне здоров’я як таке надзвичайно важливе. Водночас, воно історично покрито пеленою сорому, страху, зневаги, нерозуміння, замовчування. Це не просто тупо чи погано, це небезпечно.

Стигма щодо психічного здоров’я створює реальну небезпеку для людей, що мають з ним складнощі. Уявіть, що було б, якби соціум вважав «постидним» чи чимось дуже страшним ходити до гастроентеролога. Людині з гастритом чи язвою. Якби було «постидно» лікувати вітрянку. Якби було «постидно» ходити до онколога з підозрою на рак, чи до гінеколога на регулярний чекап (до речі є люди, що і цього досі соромляться). Уявили? Так от якщо люди, яким важко жити через ментальні складнощі, будуть продовжувати відчувати тиск суспільства в плані сорому і забороненості цієї теми, то в нас не покращиться статистика, а статистика – це життя людей.

І статистика в нас така:

1. 76% дорослих, опитаних в Україні у березні–квітні 2026 року, повідомили про труднощі з психічним здоров’ям протягом попереднього року. Це троє з чотирьох.
2. Серед тих, хто мав такі труднощі, 52% сказали, що вони заважали звичним справам удома, роботі або спілкуванню з людьми. Тобто більш ніж кожному другому.
3. В Україні у 2020 році 6 103 людини померли внаслідок самогубства. Це в середньому близько 17 людей щодня. (в тому числі 164 людини віком від 5 до 19 років).
4. У світі за 2021 рік, за оцінкою ВООЗ, унаслідок самогубства померли 727 тисяч людей. Приблизно одна людина кожні 43 секунди. Серед молодих людей віком 15–29 років самогубство було третьою провідною причиною смерті.
5. Лише близько третини людей із депресією у світі отримує допомогу у сфері психічного здоров’я. Близько двох третин — не отримують.

Не отримують не лише через стигму чи сором, не отримують ще тому, що допомога ця часто дорога, недоступна. А ще вона часто неякісна.

Тому я вважаю, що навіть якщо я вас дратую, чи задовбую, я не маю права зупинятися. Я вважаю, що люди мають бачити, що красива, розумна і успішна жінка — звичайна жінка, яку вони знають, може мати складнощі з психічним здоровʼям і навіть діагнози. Я вважаю, що якщо хтось почне мене краще розуміти, хтось впізнає себе і зрадіє, що він не один, хтось впізнає себе і запишеться до психолога чи до психіатра, хтось поширить інформацію і хтось з його кола впізнає себе, а хтось зацікавиться, захопиться і долучиться до лав тих, хто намагається підвищувати авернес і адвокатувати за покращення ситуації – то вже це все було написано недаремно і вже недаремно я когось полякала, а когось і відлякнула.

1. ВООЗ / Rating Group — опитування у березні–квітні 2026 року.
2. НАПН України — дані Держстату за 2020 рік.
3. ВООЗ — глобальні оцінки смертності від самогубств за 2021 рік.
4. ВООЗ — інформаційний бюлетень про психічні розлади.